Конструкції сучасних газових водонагрівачів та котлів оснащуються цілим рядом різних датчиків. Це очевидний момент, з огляду на повністю автоматичний режим роботи подібного обладнання. За допомогою датчиків аналізуються різні параметри роботи системи, а кінцевим результатом є коректна настройка газового обладнання на відповідний режим роботи. Одним з важливих технологічних сенсорів є термопара для газової колонки, яка контролює зміни температури.
У цій статті поговоримо про будову та принцип роботи термопари, способах перевірки працездатності. Також розглянемо, як можна замінити цей елемент своїми руками.
Побудова і призначення термопари
Сенсорні елементи, що представляють конструктивно термопару, знайшли широке застосування не тільки в техніці побутового призначення, але також в промисловому обладнанні. По суті, термопару слід розглядати як термоелектричний перетворювач.
Як правило, такий перетворювач використовується для вимірювання температури навколишнього середовища. Зокрема, якщо дослідити, як працює термопара в конструкції газового котла, можна відзначити, що завдяки такому сенсора здійснюється контроль (вимір) температури полум’я газового пальника, а так саме його наявність.
Конструктивні особливості термопари
Виконання термопари не відрізняється особливою складністю, але з технологічною точки зору, виготовлення цього елемента вимагає високої точності і дотримання характеристик необхідних компонентів.
Власне, основними компонентами сенсора виступають два металевих елемента з різними фізичними властивостями.
Ці елементи (дроти) згуртовуються по кінцях з одного боку, тоді як кінцеві частини іншого боку залишаються вільними — використовуються для підключення до перетворювача термо-ЕРС і передачі різниці потенціалів.
Принцип роботи та призначення датчика
Термоелектричний ефект (іншими словами – ефект Зеббека) визначає принцип дії розглянутого пристрою. Сполучені в одній точці провідники, виконані з різних металів, формують різницю потенціалів, з огляду на той факт, що різним металам притаманний різний коефіцієнт термо-ЕРС.
Відносно до газової колонки, робота термопари забезпечує контроль горіння і захист від можливої загазованості. Коли пальник газового котла або водонагрівача функціонує в активному режимі (викидає полум’я), встановлена в зоні полум’я термопара під дією температури генерує електричний струм. Величина струму достатня для управління відкриттям і утриманням газового клапана за допомогою реле.
Якщо ж температура нагріву різко знижується (згасло полум’я пальника), величина струму також знижується, що призводить в результаті до закриття газового клапана. Відповідно, подача газу в систему блокується, чим забезпечується безпечна робота обладнання.
Якщо у вас не спрацьовує газовий клапан на газовій колонці, рекомендуємо ознайомитися з методами перевірки і ремонту .
Перевірка термопари домашньої газової колонки
Тривала експлуатація домашньої газової колонки цілком допускає вихід з ладу термопари. У цьому випадку необхідна перевірка системи і, відповідно, перевірка безпосередньо сенсора контролю.
Звичайно, далеко не всі власники газового обладнання здатні виконати таку роботу самотужки. Та й з точки зору безпеки, найкращим рішенням стане звернення в газову компанію для вирішення такого завдання.
Але разом з тим, ситуації можуть бути різні, включаючи неможливість звернення до фахівців з якихось причин. Тоді залишається єдиний вихід — спробувати зробити роботу своїми руками.
У такому варіанті розвитку подій недосвідченого в газових справах користувача цікавить, яким чином перевірити термопару на газовому котлі за допомогою тестера — поширеним приладом діагностики електрики і електроніки. Спробуємо розкрити цей технологічний момент, щоб полегшити завдання.
Етап 1 — підготовка до перевірки тестером
Для початку нагадаємо — тестер являє собою вимірювальний прилад — стрілочний або цифровий, за допомогою якого є можливість виміряти:
- опір;
- величину напруги (змінної і постійної);
- силу струму (змінного, постійного).
Зазначені вимірювання є свого роду основними. А ще, сучасні тестери здатні перевіряти ще цілий ряд параметрів, наприклад, індуктивність або ємність.
Але з урахуванням принципу роботи термопари побутового газового котла, цілком достатньо режиму вимірювання напруги в діапазоні мілівольт.
Крім вимірювального приладу (тестера), потрібно ще один досить простий інструмент — джерело нагріву. Краще, якщо таке джерело матиме здатність випромінювати відкрите полум’я. Тому, оптимальним варіантом тут буде використання звичайної парафінової свічки.
Етап 2 — візуальний огляд на наявність дефектів
Сама процедура тестування сенсора контролю полум’я нескладна. Однак, перш ніж приступати до виконання гарячого тесту, рекомендується уважно вивчити термопару візуально із зовнішнього боку.
При огляді області спаяного стержня на поверхні не повинні проглядатися фізичні дефекти металу, в тому числі області прогара.
Етап 3 — тестування працездатності датчика
Завершивши візуальний огляд, можна приступити безпосередньо до виконання гарячої перевірки. Для цього термопару газової колонки розміщують над полум’ям свічки.
Далі на термінальні кінці термопари підключається вимірювальний прилад (тестер), після чого свічку запалюють. Формується потенціал спостерігають на робочої шкалою вимірювального приладу.
По суті, для перевірки працездатності сенсора допустимо використовувати будь-яке відповідне джерело нагріву, наприклад, побутову запальничку. Правда, в залежності від потужності, що надає джерело, свідчення на тестері можуть бути нижче норми або, навпаки, вище норми.
Відсутність будь-яких свідчень електричного потенціалу явно свідчить про несправності сенсора. При часткових дефектах на вимірювальному приладі можуть відзначатися хаотичні (нестійкі) показання одиниць мілівольт. Якщо ж датчик газової колонки справний, на приладі, як правило, фіксують стабільне значення, рівне десяткам мілівольт (20-30 мВ).
Причому, в ході нагрівання корпусу термопари полум’ям свічки, показання на шкалі приладу незначно змінюється в бік збільшення. Якщо ж полум’я свічки загасити, показання тестера кинуться до нульового значення у міру охолодження корпусу стержня і області спаяний. Ось, власне і все. При такому розвитку подій, термопару, як цілком справну, можна сміливо ставити за місцем призначення.
Як замінити температурний датчик?
Більшість варіантів ремонту (заміни) термопари побутової газової колонки вимагають демонтажу цього елемента з конструкції обладнання. Відповідно, потенційному майстру необхідно бути в курсі того, яким чином зняти і поставити датчик. Розглянемо, як заміна термопари виконується в газовому котлі і що для цього необхідно.
Інструментальний набір досить простий. Звичайно потрібно один-два комбінованих гайкових ключа під гайку на 14 (або на 15).
Варто відзначити, що виходячи з конкретної моделі котла розмір гайок кріплення може відрізнятися, як і сама конструкція термопари. На деяких моделях термопара кріпиться гвинтами.
Таким чином, майстру необхідно звільнити датчик від кріпильних гвинтів, після чого конструкція витягується і може бути відремонтована або замінена новою. Монтаж нового елемента виконується у зворотній послідовності.
Висновки і корисне відео по темі
Відеоролик нижче демонструє процес тестування термопари, встановленої на одній з моделей газових котлів.
Відеоматеріал детально роз’яснює — як знімати, перевіряти, змінювати значимий компонент газової колонки, без якого обладнання фактично залишається працездатним тільки в режимі без контролю, що вкрай небезпечно для кінцевого користувача:
Заміна сенсора своїми руками можлива. Однак для цього домашній майстер повинен володіти слюсарними навичками, вміти користуватися вимірювальними приладами:
Завдяки термопарі автоматизується процес запалювання і нагріву, збільшується ступінь безпеки експлуатації газової колонки та котла. Розглянутий матеріал дозволяє не тільки оцінити в повній мірі технологічну значимість пристрою термопари в конструкції обладнання, що використовує і розібратися в конструкційних тонкощах домашніх котлів, але і, при необхідності, виконати ремонту техніки своїми руками. При цьому важливо пам’ятати про правила безпеки, і, якщо є сумніви у власних силах, краще звернутися до фахівців.