Купувати дороге устаткування для організації опалення на дачі яку лише зрідка відвідують, лазні або в невеликому будинку не завжди доцільно. Особливо це нерозумно, якщо за заміської власністю немає постійного нагляду і не встановлена ​​охоронна сигналізація. Як бути, якщо періодично все ж потрібен обігрів? З опаленням цілком успішно впорається саморобний газовий котел, зібраний з підручних матеріалів або старих побутових агрегатів.

Зроблений власними руками прилад може стати гордістю господаря. Спорудження конструкції, що працює на газу, допоможе проявити майстерність.

У запропонованій статті детально описані кроки збірки і модернізації газових агрегатів, які зможуть гідно обігріти приватні споруди. Ми привели в якості прикладів найбільш популярні, перевірені на практиці варіанти саморобок. Наші поради забезпечать домашнім майстрам успіх в непростій справі.

Чи варто проектувати газовий котел самому?

Розбір варіантів виготовлення газового котла власними руками почнемо з того, що паливо яке буде використано відноситься до розряду токсичних і вибухонебезпечних речовин. Газ легко запалюється. Найменші прорахунки в конструюванні і реалізації саморобок можуть обернутися серйозними руйнуваннями, нанесенням шкоди здоров’ю, втратою майна.

Тому розробкою моделі газового котла ми не рекомендуємо займатися людям, які не мають технічної освіти зі спеціалізацією в сфері проектування газового обладнання. Так часто і досвідчені газовики не візьмуться за подібний проект.

Оптимальним рішенням цілком обґрунтовано вважається:

  • Переробка твердопаливної моделі в газовий котел шляхом установки в топливник фабричного газового пальника;
  • Удосконалення бувалого у використанні, але працездатного агрегату з орієнтацією на використання в системі опалення. Доповнення заводської моделі пристроями для нагрівання і стимуляції руху теплоносія ;
  • Виготовлення піролізного котла — обладнання, що генерує газоподібне пальне в результаті переробки твердого палива на початковому етапі. На вторинному етапі в додатковому топливнике горить газ виділений в ході піролізу дров.

Якщо у вас все ж виникне бажання досконально вивчити питання і винайти варіант саморобного газового котла для пристрою автономного опалення в приватному будинку, готуйтеся до буквального «ходіння по муках». Вам належить отримати дозволи і підтвердження безпеки винаходам в ряді державних наглядових інстанцій.

Самостійному народному умільцю буде потрібно:

  • Перевірити котел на відповідність вимогам безпеки , після чого отримати дозвільний документ.
  • Отримати ухвали від ДСНС і міськгазів.
  • Подати заявку на отримання патенту та сертифіката, який дозволить виготовлення в разовому або потоковому виконанні.

Цей нехай і нечисленний, але досить значний перелік здатний відбити бажання створювати щось нове у будь-кого. Однак він не зможе погасити прагнення модернізувати існуючий агрегат за допомогою установки зібраних на заводі модулів. Удосконалення запросто поєднує безпеку експлуатації з підвищенням ефективності.

Найважливіший робочий орган в газовому обладнанні – пальник. Установка її перетворить будь-який котел в потрібний нам тип нагрівача теплоносія і гарячої води для санітарних цілей.

Залежно від способу подачі в камеру згоряння повітря, що вимагається для горіння, пальники підрозділяються на дві основні групи:

  • Атмосферні. Їх встановлюють у відкриті камери згоряння атмосферних котлів . У них повітря вільно затягується з приміщення, в якому розташований котел.
  • Вентиляторні(турбінний). Такими моделями оснащують закриті камери згоряння, в які повітря нагнітається примусовим способом із захопленням його на вулиці. Для виведення димових газів їм потрібен коаксіальний димохід і вентилятор.

Турбінні конструкції занадто складні для самостійного відтворення. Їх простіше, та й вигідніше купити вже зібрані. Адже придбання всіх пристроїв регулювання і безпеки для роботи вентиляторного пальники може обійтися дорожче, ніж покупка модуля в готовому для установки вигляді.

Атмосферний пальник теж бажано придбати, але можна зробити найпростіший різновид власними руками. Нижче розглянемо, як і з чого її можна зібрати.

Процес виготовлення атмосферного газового пальника

Пальник атмосферного типу легше спорудити, так як конструктивно він набагато простіше вентиляторного побратима. Найхарактерніший і відомий більшості українців приклад — пальниковий блок в газових колонках старого зразка. В її конструкції немає енергозалежних елементів, які примушують газ і повітря змішуватися в потрібних пропорціях.

Повітря в камеру з атмосферним пальниковим модулем втягується мимоволі в міру необхідності. Продукти переробки блакитного палива виводяться природним чином через стандартний димохід завдяки наявності тяги. Вся робота полягає в спорудженні колектора з газовими форсунками, через які з потрібною швидкістю буде надходити газ.

При бажанні спорудити газовий пальник власними руками за основу краще взяти продукцію заводського виробництва, точніше наявні в її техпаспорті креслення з розмірами і позначенням конструктивних елементів

Щоб своїми руками зробити пальник для оснащення газового котла опалення, потрібно:

  • Вентиль серії ВК-74. Зазвичай використовується на кисневих балонах, розрахований на максимальний тиск до 20 мПа. У комплектації повинна бути накидна гайка на 3/4″, за допомогою якої можна герметично підключитися до лінії газової труби або шлангу. Служити вентиль буде опорною базою для фіксації форсунки.
  • Ковпачок під форсунку. Пристрій буде утримувати дозатор подачі газу і формувати вузькоспрямований струмінь. У вершині ковпачка висвердлюють отвір, в яке належить поставити форсунку. Підставою воно накручується на вентиль.
  • Форсунка. Купити її краще в готовому вигляді з розрахунком на подачу магістрального газу або зрідженій газової суміші. У форсунок різниться діаметр виходу. Замість форсунок для котлів можна використовувати жиклер від газового пальника.
  • Саморобний інжектор. Його споруджують із сталевої трубки з товщиною стінки до 2 мм. Буде потрібно відрізок труби приблизно в 10 см довжиною.
  • П’єзоелемент. Встановлюється за бажанням, хоча і без нього можна обійтися. Саморобку можна підпалювати сірниками.

Всі наведені елементи збираються переважно звареним способом. Тому ініціативному майстру дуже знадобляться навички та мінімальні пізнання в звареній справі. Однак там, де можливе застосування різьблення, в пріоритеті повинна залишитися вона.

Канал для подачі газу повинен бути бездоганний і герметичний, адже від його стану залежить безпека. Між входом газу в пристрій і форсункою повинно зберегтися відстань в 10 см, необхідне для змішування пального з повітрям.

Домашньому майстру залишається придумати, як закріпити саморобну газовий пальник в камері згоряння старої колонки або в топливнике колишнього дров’яного котла. Слід врахувати, що для припливу повітря потрібно залишити можливість. В камеру повинно регулярно надходити свіже повітря, для чого в дверцятах потрібно вирізати круглі або поздовжні отвори.

Не забуваємо, що вищеописаний варіант складно назвати безпечним газопостачальним пристроєм. У конструкції немає автоматики, яка б переривала роботу котла в разі задування або нестабільного полум’я. У власників не буде можливості відрегулювати тиск і витрату газу, тому ні про зручність, ні про економію не може йти мова.

Установка газового пальника в твердопаливний котел

Після ретельного планування і реальної оцінки своїх можливостей більшість домашніх умільців таки віддають перевагу модернізації твердопаливних котлів, які раніше працювали на дровах чи вугіллі. В їх топку просто ставлять газовий пальник заводського виготовлення.

Розглянемо етапи установки горілчаного пристрою марки Теплодар АГГ:

  • Демонтаж дверцята топливника, заслінки зольника (або самого зольника, якщо він виконаний у вигляді висувного гратчастого ящика з монолітними дверцятами), відбійник і колосникові грати. Коротше, видалити потрібно всі конструктивні частини, що знаходяться в межах топки і зольника.
  • Фіксація горілчаного пристрою. У звільнений від перерахованих вище елементів канал топливника монтується пальниковий блок. Якщо піч Теплодар розрахована на зміну палива, то пальниковий модуль фіксується в каналі через штатні вушка просмикнутими в них шурупами з гайками.
  • Підключення автоматики до пульта. Наявні в конструкції горілчаного блоку пристрої, що забезпечують автоматичну роботу котла, підключають до пульта управління.
  • Кріплення датчика термостата. Встановлюється на трубу подачі, обертається ізоляцією для захисту від зовнішніх механічних і температурних впливів, а зверху стяжками.
  • Запуск в роботу. Проводиться після перевірки тяги і залпового провітрювання приміщення з модернізованим котлом. За допомогою простої рукоятки підбирають найбільш підходящий режим.

Нагадуємо, згідно з вимогами, зазначеними в «Правилах безпеки систем газорозподілу і газоспоживання» всі роботи по встановленню обладнання, заміну пальників, обслуговування устаткування і підключення до мережі, що поставляє блакитне пальне, повинні проводитися газівниками.

У технічній документації, що додається до грубки Теплодар, є докладний опис процесу установки газового пальника для переробки твердопаливного агрегату в газовий.

Відповідно до приписів і норм з представниками газових служб потрібно укласти договір на поставку газу і супутніх послуг. Зрозуміло, що не всі віддалені населені пункти зможуть обслуговувати співробітники газових організацій. Однак дотримуватися вимог бажано, щоб уникнути катастрофічних наслідків.

При зменшенні і різкому згасанні послаблюється струм, що надходить від електроелементів, в результаті чого перекривається канал подачі газу. Перегрів води в котлі фіксується термодатчиком, який передає сигнал для розмикання контактної пари, яка блокує пальник.

Ризикувати чи цінувати й охороняти здоров’я своїх близьких? Вирішувати тільки вам. Розумніше відмовитися від загрозливих заходів, але знати про процес їх виконання дуже корисно, щоб простежити, наскільки якісно і чесно працюють газівники.

Варіанти саморобних газових котлів

По суті всі представлені нами саморобки є модернізацією газового обладнання з метою експлуатації їх в якості нагрівачів теплоносія. Ми наводимо тільки ідеї, рекомендуємо не ризикувати, а поставити в твердопаливний агрегат атмосферний або вентиляторний пальник.

Саморобка на базі газової колонки

Якщо ви поміняли застарілу газову колонку на котел нового покоління з автоматикою і закритою пальником, не поспішайте розлучатися зі стареньким обладнанням. Воно ще відмінно послужить в заміській лазні або гаражі. Удосконалення не потребує багато коштів і зусиль.

Вся переробка в цьому випадку полягає в зміні форсунок або повного горілчаного блоку, якщо за містом планується палити зріджену газову суміш. Купити треба буде атмосферний пальниковий блок відповідних до камері згоряння габаритів. Потім його потрібно буде закріпити всередині камери.

Якщо хочете поставити вентиляційний пальник витрат буде побільше. Їм буде потрібно ще придбати групу безпеки, що включає запобіжний клапан , манометр і пристрій для автоматичного відведення повітря. Знадобиться невеликий мембранний бак, циркуляційний насос і коаксіальний димохід для подачі свіжого повітря в пальник і виведення продуктів горіння.

Пристрій на основі газової плити

Особливих перетворень стара газова плита не вимагає, тому що переробити її в газовий котел просто нереально. Можна тільки на одну з конфорок поставити металевий бак, обсяг якого підбирають в залежності від несущої здатності плити і обсягу теплоносія в саморобній системі опалення. Зазвичай це 100-150 л.

У нижній третині металевого бака з нею зварюють патрубок для підключення труби обратки, у верхній третині — патрубок для підключення подачі. Нагріваючись, вода буде мимоволі підніматися вгору і перетікати в магістраль, що переміщує нагрітий теплоносій до приладів опалення.

Ні запобіжного клапана, ні розповітрювача такій саморобноій системі не потрібно. Надлишки нагрітої води будуть випаровуватися природним чином.

Виготовлення піролізного котла

Піролізні котли завантажуються спочатку через верхню дверчата дровами або вугіллям. При цьому дросель на димоотводним каналі повністю відкривають і включають вентилятор для стимуляції горіння. Процес на цьому етапі проходить в традиційному для твердопаливного агрегату режимі.

Дочекавшись, коли вугілля і дрова повністю розгоряться, дросель на димоході перекривають, щоб обмежити доступ кисню до місця переробки твердого палива. Через нестачу повітря воно починає тліти, тобто стартує етап піролізу — розкладання палива на вугілля і піролізні гази.

Обґрунтованою перевагою піролізного котла вважається економну витрату палива. Агрегат крім основного виду переробляє ще й гази, що формуються в ході спалювання дров або вугілля.

Піролізні гази через форсунку переміщаються в камеру їх спалювання. У неї ж нагнітається підігрітий вторинне повітря, що вимагається для окислення піролізних газів. В таких умовах піролізні гази швидко запалюються і горять при температурі в 1100º С.

Теплообмінник піролізного котла розташовують над камерою спалювання однойменних газів, оперативно нагрівають що протікає по трубках теплоносій. Бажаючим розібратися в тому, як самому краще зробити ефективний і економний газовий котел, ми пропонуємо перевірену на практиці піролізні конструкцію.

Для спорудження саморобної піролізного котла бажано знайти схему перевіреної на практиці конструкції. У експериментів в цій області далеко не завжди позитивний результат.

Головне зрозуміти принцип пристрою і дії котлів, які використовують отримані під час горіння гази. У кожній конструкції подібного типу конструктивні елементи повторюються. Ну а корпус може бути як звареним, так і виконаним з металевої бочки, труби великого діаметру або спустошеного газового балона.

Для виготовлення котла піролізного типу краще скористатися вже перевіреної розробкою. Будуть потрібні навички зварювальника і зварювальний апарат, інвертор, дриль з набором різних насадок і буром для свердління великих отворів. Потрібно ще приготувати звичайні слюсарні інструменти і струбцини.

Якщо ви не маєте в своєму розпорядженні усім інструментом, що вимагаються для розкрою деталей, це справа краще замовити в майстерні. Без досвіду, та ще й користуючись однією углошлифовальной машинкою, рівного зрізу не отримати. З точністю різання теж можуть виникнути проблеми.

Спорудження піролізного котла починаємо зі збірки корпусу:

  1. Рубка матеріалу за розмірами котла. Розкрий матеріалів краще провести на спеціалізованих верстатах. Замовити рубку листової сталі бажано під час покупки.
  2. Збірка стінок нижньої і верхньої камер
  3. Установка повітропроводів в камері газифікації
  4. Введення каналу подачі повітря в камеру згоряння

Тепер потрібно зробити теплообмінник, потім встановити його і дросельну заслінку в корпус.

Для того щоб правильно і надійно зафіксувати труби теплообмінника, в металевих пластинах свердлимо отвори по 57 мм в діаметрі. Цю роботу теж краще замовити в слюсарній майстерні.

  1. Виготовлення направляючої пластини теплообмінника
  2. Збірка теплообмінника піролізного котла
  3. Приварка теплообмінника на проектне місце
  4. Монтаж дросельної заслінки

Внутрішня частина корпусу котла зібрана, дросельний пристрій приварене. Перевіримо, наскільки якісно виконана зварювання найпростішим методом — запалимо всередині котла ліхтарик і подивимося, чи не проникає через якийсь відрізок світло.

Внутрішня частина піролізного котла готова. Тепер її треба обшити, наприклад, листової сталлю товщиною в 4 мм.

Зовнішню обшивку саморобного котла виробляють по всіх площинах, крім верхньої панелі. Її приварюють після установки контрольних тунелів, за допомогою яких буде контролюватися стан повітропроводів.

Для установки зовнішньої обшивки спочатку приварюють до зібраної внутрішньої частини корпусу відрізки куточка з полками 25 мм.

  1. Приварка дистанційного куточка
  2. Розмітка отворів для кріплення обшивки
  3. Приварка листів обшивки до дистанційних куточках
  4. Очищення місць проведення зварювання

Тепер перед проведенням подальших робіт перевіряємо якість зварних швів найпростішим способом — наллємо води в сформовані “ємності”. Після чого треба висушити конструкцію і злегка зачистили зварні з’єднання великої наждачним папером або шліфувальним диском.

А ось зараз можна приступати до влаштування систем управління надходженням і рухом повітря:

Перед установкою верхньої панелі обшивки в корпус необхідно вваривати трубки — це тунелі для ревізії повітропроводів котла. Тільки після їх установки монтуємо і фіксуємо панель зверху.

  1. Побудова тунелей для ревізії повітропроводів
  2. Монтаж різьблених шпильок
  3. Виготовлення та навішування дверцят для камер
  4. Футерування і ущільнення дверцят

Залишилося тільки виконати футерування камер пилянні шамотовою цеглою. Розпил виробляємо болгаркою з диском для різання каменю. Допрацьовуємо зрізи шліфувальним каменем.

Виробляємо футеровку дна і 2/3 стінок знизу в камері газифікації. Посередині обов’язково випилюємо отвір згідно з проектними розмірами. Воно визначає потужність котла.

  1. Футерування камери газифікації
  2. Установка відцентрового вентилятора
  3. Футерування камери для твердого палива
  4. Завихрювачі для оптимізації передачі тепла

Перед введенням саморобного котла в експлуатацію обов’язково треба перевірити герметичність всіх систем, які проводять блакитне паливо і димові гази. Для цього виконують опресовування котла, поставивши в труби обратки з подачею герметичні заглушки. Агрегат повинен вільно тримати тиск в 3 бар.

Висновки і корисне відео по темі

З цікавою розробкою газового нагрівача ознайомить наступний відеоролик:

Пристрій газового пальника для установки в твердопаливний агрегат:

Конструктивні особливості і процес виготовлення піролізного котла наочно представлені відео:

Корисні в господарстві саморобки — відмінний варіант для вирішення проблем облаштування заміської власності. Вони забезпечать теплом споруди, які потребують обігріві, при цьому майже не вплинуть на сімейний бюджет. У майстерний господаря дача, гараж, лазня будуть в повному порядку.

Важливо пам’ятати, що газове опалювальне обладнання являє собою потенційну небезпеку при неписьменної збірці і порушення експлуатаційних правил.

Саморобний газовий котел для опалення приватного будинку і дачі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.